milayadeniz

milayadeniz Публікаціі про подорожі. Мої подорожі . Член клубу мандрівників та партнер Адвант Тревел.

18/09/2026

Time for Music 🎶

Після яскравого театрального шоу вечір на лайнері зовсім не поспішав закінчуватися.

Далі була музика — зовсім інша за настроєм.
Жива, різна, різними мовами… Із тією особливою комунікацією між артистом та залом, коли люди вже не просто слухають, а підспівують, усміхаються, а дехто навіть не втримується й починає підтанцьовувати. 😊🎶

Саме за такі вечори я й люблю лайнер.

Тут не обов’язково кудись поспішати.
Можна просто залишитися, слухати музику й дивитися, як один настрій непомітно передається від сцени до залу.

А далі — нехай говорять пісні. ❤️

17/09/2026

А ввечері — театр. 🎭

І тут на мене чекав ще один сюрприз круїзу — Rock Royalty.

Чесно кажучи, я не знала, чого очікувати. Та вже з перших хвилин стало зрозуміло: спокійно сидіти й просто дивитися не вийде. 😃

Багато музики, багато артистів на сцені одночасно, танці, рух… А позаду — таке світлове шоу, що все це разом складалося в одну велику, яскраву картинку.

Пісня змінювалася танцем, танець — музикою, світло підхоплювало все це й додавало ще трохи магії.

А потім прозвучав знайомий приспів — і я, здається, навіть впізнала пісню. 😃
Ну, наскільки дозволив мені мій рівень англійської. Текст я, звичайно, не відтворювала. Зате емоції — точно. 😂

Дивлюся зараз відео й думаю:
як добре, що я тоді не просто сиділа в театрі, а час від часу натискала кнопку «запис».

Бо деякі вечори хочеться не лише згадувати.
Їх хочеться знову побачити. ❤️

16/09/2026

А якщо галерея — це не зал зі стінами?

У Ле-Паньє вона просто починається там, де ти виходиш на вулицю. 😊

Тут мистецтво зустрічає тебе на сходах, ховається за рогом, визирає з-за дверей і раптом з’являється на стіні будинку.

Я йшла без особливого маршруту — просто дивилася навколо й фотографувала те, що хотілося забрати із собою в пам’ять.

Мабуть, у цьому і є особливість таких місць: ти не шукаєш картину — картина сама знаходить тебе.

Ось такою я побачила свою прогулянку Ле-Паньє. 🎨❤️

15/09/2026

Після Нотр-Дам-де-ла-Гард у моїй марсельській історії залишилося ще одне святе місце — Кафедральний собор Святої Марії, або Ла Мажор.

Він стоїть зовсім поруч із портом і зовні одразу привертає увагу. Інша архітектура, інші масштаби, незвичне поєднання світлого й темного каменю. Я не дуже розбираюся в архітектурних стилях, тому не буду вдавати з себе знавця. 😊

Я просто дивилася й думала: «О, це щось зовсім нове».

Собор справді вражає своїми розмірами. А всередині хочеться затриматися — там багато деталей, які розглядаєш не одну хвилину.

Цього разу я була тут, мабуть, більше туристкою, ніж прихожанкою. Просто дивилася, фотографувала, запам’ятовувала.

Коли вже вдома переглядала свою галерею, помітила цікаву річ: з усього собору я зняла на відео лише один невеликий куточок. Його просто покажу вам у сторіс — без пояснень.

А фотографій виявилося значно більше.

Тож сьогодні я не буду описувати кожен кадр. Нехай фотографії самі познайомлять вас із Ла Мажор — її масштабом, архітектурою, деталями й тією незвичністю, яка свого часу зупинила мене біля неї.

Можливо, кожен побачить у них щось своє.

14/09/2026

А потім сталося те, чого я точно не планувала.

Я побачила окремий вхід до храму і просто з цікавості зайшла. Там було небагато людей. Я тихенько присіла… і несподівано почалася меса.

Для мене такі моменти завжди особливі. Так уже не раз траплялося під час моїх подорожей: заходжу до храму просто подивитися — і раптом потрапляю на месу.

Я не належу до людей, які дотримуються всіх канонів. Але маю віру в серці. І, мабуть, саме тому в таких місцях іноді відкривається щось дуже особисте, заховане десь у тих куточках душі, куди ми нечасто заглядаємо.

Того разу я просто сиділа і слухала.

А вже потім пішла оглядати саму Базиліку.

І тепер могла спокійно роздивлятися її красу й велич: мозаїки, кольори, деталі, усе те, що так вражає очі. Але після меси я вже сприймала цю красу трохи інакше.

У храмі було відчуття внутрішньої гармонії. Тиша, молитва, краса — усе якось природно поєднувалося.

Я не шукала тут відповідей. Нічого не планувала і не очікувала.

Просто на якийсь час зупинилася.

Мабуть, саме так я і зустрілася з Нотр-Дам-де-ла-Гард.

Трохи непослідовно, зовсім не за планом — але дуже щиро.

А потім так само тихо з нею і попрощалася.

13/09/2026

Отже, що залишалося робити? Правильно — їхати ще одне коло. 😃

І, знаєте, саме тут моя маленька помилка несподівано виявилася зовсім не помилкою.

Друге коло було вже іншим.

Я менше хапалася за телефон, менше намагалася все зафільмувати. Деякі будинки вже впізнавала: «О, це я бачила!» А те, що першого разу промайнуло перед очима, тепер можна було роздивитися спокійніше.

Мабуть, іноді місту теж потрібна друга зустріч.

Першого разу ти намагаєшся все побачити.

А вдруге — нарешті починаєш дивитися.

Цього разу я вже впевнено вийшла на потрібній зупинці й почала підніматися до Нотр-Дам, переводячи подих — зовсім не від втоми.

Але про те, що чекало мене нагорі, — вже в іншій історії. ❤️

Address

Sarny

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when milayadeniz posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to milayadeniz:

Shortcuts

Share